Облігації: що це таке і як вони функціонують?

Змогли відкласти кошти та створити накопичення? Гроші, які просто лежать під подушкою, знецінюються під впливом інфляції, а тому їх варто інвестувати. Серед популярних інструментів для вкладень — банківські депозити, акції, криптовалюта та облігації. Сьогодні розповідаємо, що таке облігації та як вони працюють, а також які переваги та недоліки має інвестування в облігації.

Що таке облігації?

Облігації (бонди) — це цінні папери, які засвідчують факт внесення коштів держальником облігацій та підтверджують зобов'язання відшкодувати вартість цінних паперів і виплатити дохід їх емітентом. Звучить досить складно, так? Що таке облігація, якщо говорити простими словами? За своєю сутністю, це боргова розписка: купуючи бонд, ви ніби даєте його власнику гроші в кредит, і після продажу цієї облігації або її погашення власником отримуєте назад свої кошти + прибуток.
Щоб ще краще ознайомитись з інструментом, зверніть увагу на такі параметри облігацій:

1. Номінал. Сума початкової позики (в Україні стандартним номіналом є 1000, будь-то гривня, долар чи євро).
2. Дата погашення. Дата, коли позичальник повертає номінал і відсотки кредитору.
3. Дохідність. Річний відсоток прибутку за купонними облігаціями, який залишається незмінним аж до дати погашення облігації.

Бонди бувають різними: наприклад, у Великобританії випускались цінні папери без дати погашення, дохід за якими держальники облігацій отримують й нині. В Україні зараз емітуються спеціальні військові облігації, гроші з яких йдуть на підтримку армії та економіки країни. 

Види облігацій

Класифікація облігацій досить широка, й залежить вона від параметра, за яким відбувається розподіл:
За способом отримання прибутку:

• купонні. Фіксована (рідко — плаваюча) річна відсоткова ставка прибутку, яку отримує держальник облігації. Наприклад, якщо ви придбали 1 бонд (1000 грн номінал) зі ставкою в 20% річних, через рік ви отримаєте 1000 грн назад + 200 грн доходу до оподаткування;
• дисконтні. Прибуток з різниці вартості облігації — інвестор купує цінний папір за ціною нижче первинної, а продає вже за повною його вартістю. Наприклад, це покупка бонду за 800 грн і його продаж за номіналом в 1000 грн.

За терміном погашення боргу:

• короткострокові (до 1-2 років);
• середньострокові (діють 2-5 років);
• довгострокові (понад 5 років);
• безстрокові (без зобов'язання погашення, тільки для купонних облігацій).

За валютою випуску:

• в національній валюті країни (гривня зручна тим, що не потрібно додатково обмінювати валюту);
• в іноземній валюті (як правило, в доларах та євро; зручно для тих, хто має заощадження або отримує зарплату в валюті).

За емітентом облігацій:

• корпоративні (емітент — юридична особа, компанія, яка хоче фінансувати свій бізнес);
• муніципальні (емітент — орган місцевого самоврядування, який збирає кошти для запуску проєкту);
• державні (емітент — держава та органи влади, що мають на меті покрити дефіцит бюджету).

Найпопулярнішими та найпростішими є купонні державні облігації, адже тут відсоток прибутку фіксований, а ризики — майже відсутні, оскільки дефолт всієї країни досить малоймовірний. Купувати облігації можна як українських емітентів, так й іноземних (наприклад, бонди американських компаній).

Як функціонують облігації?

Працює це так: спершу емітент (компанія чи орган влади) випускає свої облігації на первинному ринку. Доступ до цього ринку мають лише ліцензовані його учасники, наприклад банки та брокери. Ці «великі гравці» викупають цінні папери, а після перепродають їх всім охочим, в тому числі й фізособам, які до первинного ринку доступу не мають. Посередники (банки та брокери, наприклад) додають свою націнку до облігацій та продають їх на вторинному ринку, передаючи тим самим право держальникам на отримання виплат в дату погашення бондів. Після покупки облігацій фізична або юридична особа, кінцевий держальник, може або дочекатись дати погашення для отримання номіналу + доходу, або достроково продати папери, однак в такому випадку відбуватиметься це з дисконтом або з втратою частини/всього накопиченого прибутку. Завдяки первинному та вторинному ринкам, ліквідність облігацій зберігається, а тому продати їх за потреби можна за 1, максимум за 2-3 дні.
Випуск облігацій суворо регламентується законодавством, а рішення щодо випуску цих цінних паперів в Україні приймає Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Втім, у світі трапляються й випадки шахрайства, коли погашення не відбувається, як і виплата купонного доходу. Саме тому головним при інвестуванні в облігації є вибір емітента, адже від нього залежить, отримають гроші позикодавці, чи ні.
В Україні наразі популярні ОВДП, або облігації внутрішніх державних позик, завдяки яким покривається дефіцит бюджету країни. Номінальна вартість кожної такої облігації — 1000 грн. Якщо з доходу з корпоративних і муніципальних бондів стягується 18% ПДФО та ще 1,5% військового збору, то з ОВДП — лише військовий збір (якщо позикодавець юридична особа, податки стягуватимуться відповідно до обраної нею системи оподаткування). Окремим видом ОВДП є військові облігації, з яких й взагалі не стягуються ніякі податки та збори. Всі ОВДП мають фіксований відсоток прибутку, який становить 13-15% річних, а для військових облігацій — до 19% річних.

Інвестиції в облігації: переваги та недоліки

Як і будь-який інший інвестиційний інструмент, облігації мають свої плюси та мінуси. Основними перевагами бондів є:

• ліквідність. Більшість цих цінних паперів в Україні можна продати та купити за день;
• безпечність. Облігації, особливо ОВДП, майже не мають ризиків, адже їх погашення гарантоване емітентом (ОВДП — державою), й навіть у разі банкрутства компанії, з держальниками бондів, як з кредиторами, розраховуються першочергово;
• стабільність. Фіксований річний дохід (якщо облігації купонні), який не змінюється з часом і покриває інфляцію, приваблює багатьох інвесторів;
• низькі або нульові податки (для ОВДП). З доходу, отриманих з ОВДП, з фізичних осіб стягується або 1,5% військового збору, або взагалі нічого (з військових облігацій);
• низький поріг входу. Інвестувати можна вже від 1000 грн, тоді як для вкладення в акції, особливо іноземних компаній, знадобиться від $100-200.

Які ж тоді недоліки має цей інструмент? По-перше, дохідність бондів низька (до 19% річних для ОВДП) порівняно з акціями та криптовалютою, але й компенсується вона майже повною відсутністю ризиків. По-друге, при інвестуванні коштів в корпоративні облігації існує ризик банкрутства компанії, а тобто втрати всіх вкладень, однак це можливо лише при купівлі бондів в юрособи з низьким рейтингом і сумнівною репутацією. Попри це, облігації продовжують мати попит серед населення через свою безпечність та стабільність.

Як інвестувати в облігації?

Інвестиції в облігації — досить простий процес завдяки цифровізації та інтернету. Пропонуємо покрокову інструкцію:
Крок 1. Зверніться до брокера або банку (фізично чи шляхом переходу на сайт або в застосунок установи).
Крок 2. Відкрийте рахунок в цінних паперах, де зберігатимуться придбані облігації (робить брокер або банк на місці).
Крок 3. Виберіть доступні облігації та суму, яку хочете інвестувати.
Крок 4. Сформуйте заявку на відкриття угоди.
Крок 5. Підпишіть угоду та отримайте облігації на ваш рахунок.
Далі залишається лише очікувати дати погашення: тоді, впродовж трьох днів після настання дати (з практики — в той же день), Мінфін переказує відповідну суму номіналу та доходу на банківський рахунок позикодавця або на картку єПідтримка, якщо облігації були придбані в Дії. Так, купити бонди можна й в Дії, однак там доступні лише військові облігації. Купуйте ОВДП, заробляйте та паралельно підтримуйте державу та армію!