Зміст:
Що таке ПДФО?
Види доходів, які підлягають оподаткуванню
Основні ставки ПДФО
Як розрахувати ПДФО
Податкова соціальна пільга (ПСП)
Як ПСП впливає на розмір ПДФО?
Як та коли сплачується ПДФО?
Відповідальність за несплату ПДФО
Останні зміни в законодавстві щодо ПДФО
До сплати податку на доходи фізичних осіб причетні всі працевлаштовані громадяни та деякі інші категорії фізичних осіб, що отримують доходи з різних джерел. Динаміка ставки цього податку суттєво впливає на рівень доходу, а тому перебуває під пильною увагою громадян. З іншого боку вона має велике значення для загальнодержавного економічного добробуту, тому регулярно переглядається та коригується відповідно до змін ринкового середовища в країні. Пропонуємо коротко та по суті розібратися в особливостях нарахування та сплати ПДФО.
ПДФО – це універсальний податковий інструмент, що використовується багатьма країнами. Коштом цього головним чином наповнюється державний бюджет, покриваючи основні видатки на розвиток, оборону, соціальну підтримку.
В Україні ПДФО (розшифровка – податок на доходи фізичних осіб) запроваджене з 1992 році. До 2004 року використовувалася прогресивна шкала оподаткування, ставка податку постійно змінювалася у відповідь на активний розвиток ринкових відносин, розширення джерел отримання доходу фізичними особами.
З 2004 року від прогресивної системи відмовились на користь єдиної ставки, а з 2010 року затвердили вичерпний перелік пільгових категорій платників податків, актуальний й нині.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи – резиденти країни, що отримують доходи з джерел, що походять з України. Оподаткуванню підлягають такі види особистого прибутку:
Податок на доходи застосовується до деяких інших джерел надходження коштів, з повним переліком можна ознайомитися на сайті Податкової інспекції.
В Україні діє основна ставка ПДФО на рівні 18%. В переліку видів доходу, що підлягають оподаткуванню, вказані деякі статті із ставкою 0, 5 та 9 %. Їх зміст у наступному:
ПДФО та військовий збір підлягають декларуванню у об’єднаній відомості. Варто пам’ятати, що для випадків, за якими ставка ПДФО становить 0%, військовий збір також не сплачується.
Щоб вирахувати відсоток ПДФО з зарплати, потрібно зменшити свою офіційну ставку оплати праці разом з лікарняними, преміями на 18%. Також від неї необхідно буде відняти розмір військового збору. Саме таку величину роботодавець зобов’язаний вилучити із зарплати, передаючи на руки найманому працівнику суму після оподаткування.
ПДФО утримують із зарплати громадянина із урахуванням двох основних параметрів:
Негрошова форма оплати праці не завжди підлягає оподаткування. Якщо на підприємстві розрахунок відбувався засобами індивідуального захисту, спецодягом чи іншими товарами виробничого вжитку, вони не вважаються особистим доходом працівників та не підлягають оподаткуванню. Перевірити статті доходів щодо нарахування ПДФО можна за вичерпним переліком Податкового Кодексу.
Із винагороди найманих працівників, що влаштовані на умовах цивільно-правового договору, роботодавець на загальних підставах утримує 18% від розміру заробітної плати.
При оподаткуванні угод з рухомим та нерухомим майном важливо дотримуватися принципу адресності. Податковий платіж необхідно направляти на користь місцевого бюджету громади, на території якої зареєстрований об’єкт угоди купівлі-продажу, що підлягає оподаткуванню.
Якщо угода з продажу рухомого чи нерухомого майна відбувається вдруге протягом року, отримувач доходу зобов’язаний сплатити ПДФО від угоди у розмірі 5%. Кожен наступний продаж обкладатиметься ставкою 18%.
Деякі категорії осіб, хто сплачує ПДФО, мають право на ПСП – податкову соціальну пільгу. На її величину зменшується база оподаткування ПДФО у вигляді доходу особи та, відповідно, розмір самого податкового відрахування. ПСП поширюється лише на коригування ПДФО та не стосується військового збору.
Її розмір визначається відповідно до величини прожиткового мінімуму та наразі становить 1514 років. З огляду на заяви парламентарів та представників бюджетного комітету, на 2025 рік підвищення прожиткового мінімуму не заплановане, відповідно й податкова знижка залишається сталою.
Отримати податкову пільгу має право кожен громадянин України, що є платником ПДФО у випадку, якщо сума його місячної заробітної плати менша за граничний розмір доходу. Останній в загальному визначається шляхом множення місячного прожиткового мінімуму, актуального на 1 січня звітного року, на коефіцієнт 1,4.
Для осіб, що утримують двох і більше неповнолітніх дітей у якості одинокого батька (матері), опікуна, піклувальника або утримує дитину з інвалідністю, для розрахунку граничний розмір доходу додатково множиться на кількість дітей на утриманні.
На пільги ПДФО на загальних підставах може претендувати кожен працівник, чий розмір доходу нижчий за 4240 грн. Розмір податкової пільги становить 50% від прожиткового мінімуму працездатної особи.
Податкова пільга зменшує розмір доходу особи, що підлягає оподаткуванню, з огляду на скрутне фінансове становище. Відповідним чином зменшується база для нарахування ПДФО та кінцева сума податку.
Податкова знижка може бути використана на різноманітні соціальні заходи, зокрема:
Податкову знижку можна використати для оплати медичних послуг, а також страхових платежів. Опікуни можуть скористатися нею для зниження вартості витрат на лікування, оздоровлення або навчання особи на утриманні. Для того, щоб скористатися своїм правом на неї, особі потрібно до 31 грудня наступного року за звітним подати заяву із пакетом підтверджувальних документів до податкової служби. У разі ухвалення позитивного рішення, служба здійснить перерахунок ПДФО в кінці року та покриє частину понесених витрат.
Для розгляду заяви потрібно додати пакет документів:
Документи потрібно подати до податкової служби за місцем реєстрації.
Термін сплати ПДФО із разобітної плати становить три банківські дні з моменту нарахування доходу. ПДФО сплачується одночасно із виплатою оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Податок з доходів фізичних осіб ФОП на загальній системі оподаткування, новозареєстровані підприємці, а також ті, хто перейшов із спрощеної системи оподаткування протягом року та переважна більшість категорій платників сплачують до 30 квітня включно у році, що настає за звітним.
Самозайняті особи з 2025 року переходять із квартальної на щомісячну податкову звітність. Для ФОП, які перебувають в процесі закриття існує вимога сплатити ПДФО протягом 20 днів від дати закінчення місяця, у якому було зареєстровано припинення їх діяльності.
Громадяни, що мають право на податкову знижку, можуть його реалізувати, подавши декларацію до 31 грудня наступного року за звітним податковим.
Стосовно відповідальності за своєчасне перерахування податкових коштів у законодавстві зазначений термін «податковий агент». Це юридична чи фізична особа, на яку покладено обов’язок здійснювати податкові розрахунки в організації. Податковим агентом може бути:
Фізичні особи, що є найманими працівниками, позбавлені клопоту з самостійного вирахування податку на доходи фізичних осіб. Цей обов’язок покладено на роботодавця. За своїх співробітників він звітує єдиним платіжним документом, а виплачує вже «чисту» заробітну плату після всіх обов’язкових відрахувань.
Самозайняті особи – ФОП зобов’язані сплачувати ПДФО за себе та своїх найманих працівників у разі наявності таких.
Окрім заробітної плати чи винагороди, що класифікується за умовами цивільно-правового договору, найманий працівник може отримувати інші виплати чи доходи від роботодавця, які вважатимуться додатковими благами. Такий тип доходу підлягає оподаткуванню ПДФО за основною ставкою 18% та стягненню військового збору.
До переліку додаткових благ, відповідно до останніх змін ПКУ не належать:
надані ліки та медичні вироби від дарувальника, що має ліцензію на діяльність в сфері охорони здоров’я;
витрати, покриті замовником для організації проїзду, проживання, харчування артистам на гастролях;
безкоштовне корпоративне харчування та транспортування працівників.
Для того, щоб вивести матеріальні блага та кошти під час дії податку ПДФО, адміністрації підприємства потрібно ретельно документально оформити порядок їх передачі своїм співробітникам.
За умисне чи помилкове неподання, прострочення, викривлення інформації (помилки у розрахунках) щодо ПДФО в Україні передбачені штрафи. За перше за рік порушення сума штрафу складає 1020 грн та прогресує із кожним наступним.
У разі порушення та несплати ПДФО податковий агент понесе такі штрафні санкції:
Суми, що підлягають сплаті, але є простроченими, додаються, на них нараховується пеня за кожен день несплати. Після запиту податкової служби та судового рішення на користь погашення податкової заборгованості можуть бути арештовані банківські рахунки платника-порушника та примусово відчужене майно. На порушника також чекає кримінальна відповідальність та заборона займати керівні посади протягом 3 років.
В державному бюджеті на 2025 рік зафіксована незмінна ставка ПДФО на рівні 18%. Проте терміни подання звітності з ПДФО будуть змінені. З 1 січня 2025 року податкові звіти потрібно подавати щомісячно, а не щоквартально, як це було раніше. На звітування надається 20 днів від останнього дня звітного місяця.
Також назрівають зміни стосовно місця сплати ПДФО. Оскільки оподаткування доходів фізичних осіб являється важливим джерелом поповнення державного бюджету, питання місця його акумуляції залишається наріжним каменем протягом багатьох років. Представники місцевих громад переконані, що якби податки від діяльності зареєстрованих на їх території підприємств та ФОП осідали на локальному рівні, це сприяло б ефективному освоєнню та рефінансуванню коштів у розвиток інфраструктури. Натомість централізований податковий збір із відкладеною зворотною вертикаллю розподілу податкових платежів не ефективний та корумпований.
На сьогодні місцеві бюджети недоотримують значну частину фінансування через відокремленість обліку ПДФО від місця реєстрації проживання особи-платника або юридичної реєстрації її бізнесу. Оскільки механізмів контролю сплати податку за місцем проживання наразі не існує, в пріоритеті сплата податку за місцем ведення господарської діяльності.
Стосовно змін в обліку ПДФО для громадян, що мають право на соціальну податкову пільгу, відзначають наступні зміни. З 2025 року заплановане звільнення від сплати ПДФО соціальної допомоги іноземного походження для українців, що проживають в інших країнах на умовах тимчасового захисту.
З 2025 році ПДФО не буде утримуватися зі спеціальних стипендій, призначених учням та студентам професійних та вищих навчальних закладів Кабінетом Міністрів України чи рішеннями президента або Верховної Ради України. Також оподаткуванню не підлягає стипендія, якщо її рівень нижчий за граничний дохід у розмірі 4240 грн у разі перевищення, податкова ставка 18% буде застосована на суму перевищення.