

Зміст:
Навіщо контролювати грошові перекази громадян?
Законодавча база фінансового моніторингу в Україні
Методи відстеження грошових переказів
Поради користувачам для безпечного здійснення грошових переказів
Висновок: чи варто хвилюватися про фінансовий контроль грошових переказів?
З 2024 року в Україні введено посилений контроль за грошовими переказами фізичних осіб з метою легалізації доходів та зниження рівня їх тінізації. Цьому суттєво посприяла нова постанова про переказ грошей на картку Національного банку України. Фінансовий моніторинг передбачає обмеження сум переказів та необхідність підтвердження джерел походження коштів у разі перевищення встановлених лімітів. Щоб захистити свої права та забезпечити безперешкодний доступ до банківських рахунків, варто знати, коли фінансовий моніторинг може зацікавитися переказами, та які наслідки це може мати.
Моніторинг переказів з картки на карту – логічний наслідок масового використання грошових переказів. Перехід фінансових операцій у віртуальний простір потребує ретельного контролю з метою захисту користувачів від шахрайства та економіки від фінансових зловживань. Основними цілями фінансового моніторингу є наступні:
У банківських клієнтів посилення контролю викликає обґрунтоване занепокоєння щодо правомірності такого втручання та можливі його наслідки, чи не призведе це до впровадження податку на переказ з картки на картку, а також надмірної уваги податкової служби. Проте метою моніторингу є виключно запобігання використання фінансової системи з протиправною метою та захист самих користувачів від шахрайства.
Вимоги до проведення фінансового моніторингу грошових потоків фізичних осіб встановлюються на законодавчому рівні. Нормативна база визначає права та обов’язки суб’єктів і об’єктів моніторингу, визначає, які суми переказів відстежуються, які транзакції вважаються ризикованими чи підозрілими, які наслідки можуть мати встановлені факти порушень.
До нормативної бази фінансового моніторингу в Україні входять:
Безпосередні вимоги до моніторингу встановлює державний регулятор – Національний банк України.
В арсеналі підрозділу фінансового моніторингу Банку є кілька ефективних інструментів, за допомогою яких вдається визначити потенційно небезпечні транзакції та ідентифікувати підозрілу фінансову операцію/діяльність. Вони можуть застосовуватися одночасно, поетапно або ситуативно, залежно від актуальних потреб фінансової безпеки.
Відповідно до нормативів KYC, українські банки зобов’язані постійно проводити ідентифікацію та верифікацію особи клієнтів, шляхом застосування комбінованих методів перевірки. Також вони збирають інформацію про транзакції, зокрема: джерела надходження коштів, призначення платежів для виявлення підозрілої активності та неправомірних дій. Про підозрілі фінансові операції чи діяльність клієнта банки повідомляють Держфінмоніторинг, як спеціально уповноважений орган.
Банки відслідковують операції на суми, якщо розмір транзакції перевищує встановлений ліміт та вивчають такі операції, у разі наявності негативної інформації та наявності обґрунтованих підозр. Можливі затримки чи блокування транзакцій зі сторони Банку до моменту встановлення правомірності здійснення операцій чи легальності джерел походження коштів. На цьому етапі важливе значення має те, яка сума переказу відстежується в Україні на даний момент, згідно з рішенням НБУ.
Для законослухняних громадян нововведення з фінансового контролю не створюють жодних незручностей. Водночас застережні заходи ефективно перешкоджають зловживанням та шахрайським схемам з відмивання коштів.
Уникнути надмірної уваги до своїх грошових потоків від регулюючих органів, а також захиститися від зловмисників можна за допомогою таких рекомендацій:
Для захисту своїх прав, а також фінансової безпеки, варто заздалегідь розібратися, як діяти, якщо на карту прийде велика сума грошей, як підтвердити її легальність, які перекази відстежує банківська установа, після якої суми банк повідомляє у податкову в Україні, та які наслідки очікують на порушників.
Цифровізація фінансового сектору потребує прискіпливого контролю для забезпечення порядку функціонування та безпеки користувачів. Хвилюватися через його посилення варто лише свідомим порушникам законодавства.
Переважна більшість фізичних осіб, що є клієнтами банків, практично не відчуває змін та дискомфорту в процесі здійснення повсякденної фінансової активності та не цікавиться.
Користувачі фінансових послуг, що оперують значними грошовими сумами та підтримують високу активність у віртуальних розрахунках доцільно перевіряти, які вимоги до безпечного оформлення транзакцій з метою їх захисту, як від фінансового шахрайства, так і від підозр відповідальних державних органів.