Як Україна відстежує суми грошових переказів: чи це впливає на користувачів?

Зміст:
Навіщо контролювати грошові перекази громадян?
Законодавча база фінансового моніторингу в Україні
Методи відстеження грошових переказів
Поради користувачам для безпечного здійснення грошових переказів
Висновок: чи варто хвилюватися про фінансовий контроль грошових переказів?

З 2024 року в Україні введено посилений контроль за грошовими переказами фізичних осіб з метою легалізації доходів та зниження рівня їх тінізації. Цьому суттєво посприяла нова постанова про переказ грошей на картку Національного банку України. Фінансовий моніторинг передбачає обмеження сум переказів та необхідність підтвердження джерел походження коштів у разі перевищення встановлених лімітів. Щоб захистити свої права та забезпечити безперешкодний доступ до банківських рахунків, варто знати, коли фінансовий моніторинг може зацікавитися переказами, та які наслідки це може мати.

Навіщо контролювати грошові перекази громадян?

Моніторинг переказів з картки на карту – логічний наслідок масового використання грошових переказів. Перехід фінансових операцій у віртуальний простір потребує ретельного контролю з метою захисту користувачів від шахрайства та економіки від фінансових зловживань. Основними цілями фінансового моніторингу є наступні:

1. Протидія відмиванню коштів, отриманих незаконним шляхом під час проведення віртуальних фінансових операцій.
2. Перешкоджання фінансуванню тероризму, що здійснюється шляхом складних схем грошових потоків.
3. Підтримка податкової дисципліни за допомогою відстеження грошових переказів, обліку доходів та відповідальної сплати податків.
4. Запобігання фінансовим маніпуляціям, зловживанням та масованим виведенням коштів за кордон.
5. Контроль використання рахунків за цільовим призначенням.

У банківських клієнтів посилення контролю викликає обґрунтоване занепокоєння щодо правомірності такого втручання та можливі його наслідки, чи не призведе це до впровадження податку на переказ з картки на картку, а також надмірної уваги податкової служби. Проте метою моніторингу є виключно запобігання використання фінансової системи з протиправною метою  та захист самих користувачів від шахрайства.

Законодавча база фінансового моніторингу в Україні

Вимоги до проведення фінансового моніторингу грошових потоків фізичних осіб встановлюються на законодавчому рівні. Нормативна база визначає права та обов’язки суб’єктів і об’єктів моніторингу, визначає, які суми переказів відстежуються, які транзакції вважаються ризикованими чи підозрілими, які наслідки можуть мати встановлені факти порушень.
До нормативної бази фінансового моніторингу в Україні входять:

1. Закон про протидію та запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування зброї масового знищення (Закон про ПВК/ФТ).
2. Положення, постанови правління Національного банку України та міжнародні стандарти, рекомендації FATF (Financial Action Task Force), директиви, резолюції Ради Європи вимоги ЄС, спрямовані на уніфікацію підходів та формування єдиної міцної системи захисту цифрових платежів та економіки в цілому.

Безпосередні вимоги до моніторингу встановлює державний регулятор – Національний банк України. 

Методи відстеження грошових переказів

В арсеналі підрозділу фінансового моніторингу Банку є кілька ефективних інструментів, за допомогою яких вдається визначити потенційно небезпечні транзакції та ідентифікувати підозрілу фінансову операцію/діяльність. Вони можуть застосовуватися одночасно, поетапно або ситуативно, залежно від актуальних потреб фінансової безпеки.

Ідентифікація клієнтів (KYC) та верифікація особистості

Відповідно до нормативів KYC, українські банки зобов’язані постійно проводити ідентифікацію та верифікацію особи клієнтів, шляхом застосування комбінованих методів перевірки. Також вони збирають інформацію про транзакції, зокрема: джерела надходження коштів, призначення платежів для виявлення підозрілої активності та неправомірних дій. Про підозрілі фінансові операції чи діяльність клієнта банки повідомляють Держфінмоніторинг, як спеціально уповноважений орган. 

Моніторинг транзакцій та виявлення підозрілих операцій

Банки відслідковують операції на суми, якщо розмір транзакції перевищує встановлений ліміт та вивчають такі операції, у разі наявності негативної інформації та наявності обґрунтованих підозр. Можливі затримки чи блокування транзакцій зі сторони Банку до моменту встановлення правомірності здійснення операцій чи легальності джерел походження коштів. На цьому етапі важливе значення має те, яка сума переказу відстежується в Україні на даний момент, згідно з рішенням НБУ. 
Для законослухняних громадян нововведення з фінансового контролю не створюють жодних незручностей. Водночас застережні заходи ефективно перешкоджають зловживанням та шахрайським схемам з відмивання коштів.

Поради користувачам для безпечного здійснення грошових переказів

Уникнути надмірної уваги до своїх грошових потоків від регулюючих органів, а також захиститися від зловмисників можна за допомогою таких рекомендацій:

1. Використання послуг надійних банківських, фінансових установ та платіжних систем, що працюють за міжнародними стандартами захисту інформації.
2. Відповідальної фінансової поведінки, зокрема виконання своїх громадянських зобов’язань щодо податкового навантаження.
3. Ретельного вибору контрагентів для проведення транзакцій, зокрема перевірки магазинів, сервісів при онлайн-оплаті, уникнення підозрілих фінансових операцій із незнайомими особами.
4. Використання криптографічних, біометричних інструментів захисту фінансової інформації.
5. Підвищення обізнаності щодо своїх прав та обов’язків з питань захисту персональних даних, їх збору обробки та використання.

Для захисту своїх прав, а також фінансової безпеки, варто заздалегідь розібратися, як діяти, якщо на карту прийде велика сума грошей, як підтвердити її легальність, які перекази відстежує банківська установа, після якої суми банк повідомляє у податкову в Україні, та які наслідки очікують на порушників.

Висновок: чи варто хвилюватися про фінансовий контроль грошових переказів?

Цифровізація фінансового сектору потребує прискіпливого контролю для забезпечення порядку функціонування та безпеки користувачів. Хвилюватися через його посилення варто лише свідомим порушникам законодавства.
Переважна більшість фізичних осіб, що є клієнтами банків, практично не відчуває змін та дискомфорту в процесі здійснення повсякденної фінансової активності та не цікавиться.
Користувачі фінансових послуг, що оперують значними грошовими сумами та підтримують високу активність у віртуальних розрахунках доцільно перевіряти, які вимоги до безпечного оформлення транзакцій з метою їх захисту, як від фінансового шахрайства, так і від підозр відповідальних державних органів.