Що таке неоподаткований мінімум в Україні та на що він впливає?

Зміст:
Що таке неоподаткований мінімум?
Розмір неоподаткованого мінімуму в Україні
На що впливає неоподаткований мінімум?
Де використовується неоподаткований мінімум у правових та фінансових аспектах?
Чи є різниця між неоподаткованим мінімумом та податковою соціальною пільгою?
Як неоподаткований мінімум впливає на ваші податки?

Система оподаткування доходів фізичних осіб в Україні включає поняття неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Він не передбачає додаткових зобов’язань для осіб, до яких застосовується, а навпаки звільняє від сплати обов’язкових податків та зборів. Водночас це поняття широко використовується у судовій практиці під час призначення штрафів та застосування санкцій до правопорушників. Пропонуємо дізнатися, що таке неоподаткований мінімум, де він використовується, та чому корисно апелювати до цієї категорії особам, що тимчасово втратили працездатність.

Що таке неоподаткований мінімум?

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян – це величина особистого доходу, з якої не стягується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Вона відображає мінімальний дохід особи, рівень якого не дозволяє на загальних підставах сплачувати обов’язкові державні податки та збори.
Неоподаткований мінімум використовується у багатьох країнах, проте його рівень відрізняється залежно від економічного стану та рівня життя населення. Чим вищий прожитковий мінімум та середній рівень заробітної плати, тим вищим буде поріг, за яким застосовуватиметься норма призначення соціальної податкової пільги.
В Україні його розмір переглядається щорічно, корегуючись відповідно до кількості соціально незахищених громадян, їх соціального статусу та кількості утриманців. Категорія неоподатковуваного мінімуму застосовується до кількох типів доходу, а саме: пенсій, соціальних виплат, державної допомоги та безпосередньо заробітної плати, що не перевищує 50% прожиткового мінімуму.

Розмір неоподаткованого мінімуму в Україні

В Україні застосовується два види цього показника:

• неоподаткований мінімум для штрафів;
• неоподаткований мінімум для визначення межі доходу особи, з якого не стягуються податки та збори.

Один неоподаткований мінімум має стале значення на рівні 17 грн, саме ця цифра використовується для призначення штрафів при порушенні норм кримінального та адміністративного законодавства. Відповідно до суті порушення суд призначає певну кількість неоподатковуваних мінімумів, які має сплатити зловмисник для відшкодування завданих збитків.
Стосовно призначення чи скасування сплати державних відрахувань, застосовується показник неоподаткованого мінімуму, який не має бути меншим, ніж 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо дохід менший за цю величину, до особи застосовуються соціальні пільги, які звільняють її від податкового зобов’язання.

На що впливає неоподаткований мінімум?

Неоподаткований мінімум – категорія, що використовується у оподаткуванні та юриспруденції. Його рівень впливає на розмір штрафів, що застосовуються до адміністративних та кримінальних правопорушень. У якості соціальної пільги, він допомагає особам із критично низьким рівнем доходів уникнути додаткових витрат на виконання податкових зобов’язань.

Де використовується неоподаткований мінімум у правових та фінансових аспектах?

Неоподаткований мінімум громадян застосовується за трьома напрямами:

1. Для справедливої оцінки доходів громадян та звільнення від податків найбільш незахищених у фінансовому аспекті осіб.
2. Для кваліфікації правопорушення у якості мірила його серйозності та подальшого визначення зобов’язань правопорушника для покриття заподіяної шкоди.
3. Для призначення штрафних санкцій щодо вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення.

Стосовно кваліфікації правопорушень та призначення «вартості» їх відшкодування, в юридичній практиці використовується градація від дрібного до особливо великого вчинку. Розмір відшкодування стартує від 0,2 неоподатковуваних мінімумів для дрібних порушень та зростає пропорційно заподіяній шкоді.

Чи є різниця між неоподаткованим мінімумом та податковою соціальною пільгою?

Формально в Україні закріплено два різних поняття стосовно мінімальної величини доходу, що не обкладається податком, проте за своєю суттю вони перегукуються. Так, соціальна пільга безпосередньо передбачає контроль за призначенням та звільненням від сплати податку з доходу фізичних осіб. Але одночасно вона використовується для кваліфікації розміру заподіяної шкоди в результаті порушення, що закріплено окремою нормою у податковому кодексі.
Сам по собі неоподаткований мінімум — це стала величина, яка використовується у формулі розрахунку розміру штрафних санкцій, призначених правопорушнику. Через це чітко зрозуміти, про який розмір неоподаткованого мінімуму йдеться, можна з контексту події, до якої він застосовується.

Як неоподаткований мінімум впливає на ваші податки?

Фіксований неоподаткований мінімум в Україні, що становить 17 грн, жодним чином не впливає на систему оподаткування. Він використовується суто для призначення штрафів за правопорушення. А от соціальна пільга, яка становить 50% від прожиткового мінімуму, є важливим соціальним регулятором для людей з низьким рівнем доходу.
Відповідно до податкового кодексу України, право на податкову соціальну пільгу мають особи, чий місячний дохід нижчий за прожитковий мінімум, зважений на коефіцієнт 1,4. З економічної точки зору така соціальна пільга гальмує зростання заробітної плати та прожиткового мінімуму. З одного боку, при зростанні цих показників автоматично зростають суми податкових відрахувань до держбюджету.
При цьому більша кількість людей працездатного віку, працевлаштованих у державних установах та низькооплачуваних роботах, потрапляють до зони фінансового ризику. Рівень їх доходу може опинитися за межею оподаткування, що автоматично знизить кількість джерел наповнення бюджету податками. Важливість категорії неоподатковуваного мінімуму може стати об’єктом спекуляцій та умисного стримування економічного розвитку. Для уникнення таких зловживань постійно вдосконалюються та переглядаються норми соціальної політики, спрямовані на врегулювання проблем соціальної нерівності.